верходуб

1. (діал.) Те саме, що верховод — людина, яка прагне панувати над іншими, нав’язує свою волю; зарозумілий узурпатор влади.

2. (перен., рідк.) Той, хто знаходиться на самому верху чогось; верхолаз.

Приклади:

Приклад 1:
На той бік Повість Колись-колись давно, місяців два-три тому, доктор Верходуб обережно й дбайливо ніс через життя келих своєї мудрості, зібраної по краплі з гірких і солодких квітів буття. Кожна людина, перебувши час цвітіння, починає збирати келих своєї мудрості.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”