верхняк

Значення

1. (Геологія) –

   Верхня частина чогось, верхній шар, поверхня або найвища точка (наприклад, верхняк льоду, верхняк ґрунту).

2. (Ботаніка) –

   У лісівництві — дерево, що перевищує за висотою основну масу насадження, має розвинену крону і формує верхній ярус лісу.

3. (Техніка) –

   У техніці та будівництві — верхня частина конструкції, балка, ригель або брус, що спирається на стійки і замикає раму (наприклад, верхняк дверей, вікон, кріплення шахти).

4. (Менеджмент) –

   Розмовне позначення вищого керівництва, начальства.

5. (Сільське господарство) –

   У сільському господарстві — верхній, найкращий шар сіна в стозі.

Правопис та відмінювання