верхньогортанний
[ʋɛrxnʲoɦortɑnnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Медицина) –
(в анатомії) Який стосується верхньої частини гортані або розташований у цій ділянці.
- (Лінгвістика) –
(в фонетиці) Про звук мови: що утворюється в області верхньої частини гортані (наприклад, про приголосні в деяких кавказьких мовах).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. верхньогортанний, р. верхньогортанного, д. верхньогортанному, з. верхньогортанного, о. верхньогортанним, м. верхньогортаннім