верхівковий

[ʋɛrxiʋkoʋɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Біологія) –

    Стосовний до верхівки, що знаходиться або відбувається у верхівці (верхній частині) чогось.

  2. (Геологія) –

    У географії: розташований біля витоку річки, що належить до її верхньої течії.

  3. (Геологія) –

    У геології: пов’язаний з верхівковою частиною геологічного розрізу, шару, пласта тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. верхівковий, р. верхівкового, д. верхівковому, з. верхівкового, о. верхівковим, м. верхівковім

Більше записів