верітчина

Значення

1. (Історія) –

   (історичне) Невелика територіальна одиниця, адміністративний округ у Галицькій землі Київської Русі, приблизно відповідала волості; пізніше — адміністративно-судовий округ у Галицькому та Володимирському князівствах, а також у Великому князівстві Литовському, яким керував верітник.

2. (Історія) –

   (історичне) Судовий округ, підсудний верітнику, у Польському королівстві та Великому князівстві Литовському в XIV–XVIII століттях.

3. (Географія) –

   (переносне, застаріле) Віддалена, глуха місцевість, глушина, захолустя.

Правопис та відмінювання