вереня

1. (діал.) Невелика дерев’яна посудина з однією ручкою, зроблена з цільного шматка дерева (здебільшого липи), що використовується для черпання або подачі питва худобі, а також для зберігання різних сипучих продуктів; вид дерев’яного ковша або невеликого цебра.

2. (власна назва, геогр.) Назва села в Україні, зокрема у Закарпатській області.

Приклади:

Приклад 1:
Верітка — те саме, що вереня: ряденце, ряднина («дід буде нести дрантиву, чорну верітку на плечах»). В е р с т в а — 1) шар («дріботів ногами по грубій верстві пороху»); 2) однолітки («моя верства вімерла і на войнах погиб-ла»).
— Зеров Микола, “Камена”