1. Виявляти невдоволення, капризничати, поводитися примхливо, вимагаючи чогось або відмовляючись від чогось (переважно про дітей).
2. Бути надто вибагливим, прискіпливим, перебірливим у чомусь (про дорослих).
вередувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А вона повіялася із своїм чоловіком вже в другу хату вередувати, немовби каже: хай і ті ще хрону понюхають, і цим пора вже покій дати. Тиждень чи дві неділі на новім господарстві була з Марусі жінка, як бог повелів: і порадитись було з ким, бо на мозок її не бракувало; і приголубить, поцілувать було кого, бо гарна була, як весна красна, хоч вже трохи й матірна собі.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |