Древослів

Словник Української Мови

вереб'ячий

[ʋɛrɛb'jɑt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Зоологія) –

    Стосовний до вереб’я, властивий йому; призначений для вереб’я.

  2. (Зоологія) –

    У складі зоологічних назв: Вереб’ячий кіт — народна назва птаха сорокопуда тернового; Вереб’ячий сокіл — народна назва птаха шуліки малого.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вереб'ячий, р. вереб'ячого, д. вереб'ячому, з. вереб'ячого, о. вереб'ячим, м. вереб'ячім

Більше записів