вердикт

[ʋɛrdɪkt] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Рішення присяжних засідателів у суді щодо винуватості або невинуватості підсудного, яке є обов’язковим для судді.

  2. (Лінгвістика) –

    Рішення, висновок, думка, сформовані в результаті обговорення, оцінки чогось (переносне значення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вердикт, р. вердикту, д. вердиктові, з. вердикт, о. вердиктом, м. вердикті, к. вердикте

Більше записів