вербунок

1. Історична назва добровільного або примусового набору населення до війська, що практикувався в Україні за доби Гетьманщини та пізніше.

2. Місце, де вербували, набирали людей на військову службу або на роботу; наймальня.

3. Переносно: дія, процес або засіб залучення, переманювання людей до якоїсь організації, спільноти або для виконання певних завдань (часто з негативним відтінком).

Приклади:

Приклад 1:
Для бою їх спіткав прасунок; Пішли к Енею на вербунок; Були ж обидва земляки. «А що, як, викравшись помалу, Забратися в рутульський стан?
— Самчук Улас, “Марія”