вербовка

[ʋɛrboʋkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Менеджмент) –

    Дія за значенням дієслова “вербувати” — залучення, наймання когось до якоїсь організації, установи, на службу, роботу або для виконання певних завдань, часто таємне або з використанням переконання, обіцянок.

  2. (Історія) –

    Період, коли проводиться така дія; час набору, прийому добровольців або найманців.

  3. (Ботаніка) –

    Рідкісне, діалектне: збір верби або її гілок для господарських потреб.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вербовка, р. вербовки, д. вербовці, з. вербовку, о. вербовкою, м. вербовці, к. вербовко

Більше записів