вербовка

1. Дія за значенням дієслова “вербувати” — залучення, наймання когось до якоїсь організації, установи, на службу, роботу або для виконання певних завдань, часто таємне або з використанням переконання, обіцянок.

2. Період, коли проводиться така дія; час набору, прийому добровольців або найманців.

3. Рідкісне, діалектне: збір верби або її гілок для господарських потреб.

Приклади:

Приклад 1:
З того шепоту Андрій узнав, що існує якась таємнича «вербовка», «кунді-бунді», «чих-пих». Виходило зі слів Охріменка, що «вербовка» — це записування до вигаданої контрреволюційної організації всіх, кого ти хочеш, власне, кого звелить слідчий, або показування пальцем на першого-ліпшого, навіть вперше баченого, або отакого якого-небудь арештанта в камері, що от, мовляв, він був у контрреволюційній організації або говорив проте й те, — цього показування пальцем ніби цілком досить, щоб людину було негайно в таку організацію зараховано з усіма від того наслідками.
— Невідомий автор