Древослів

Словник Української Мови

вербник

[ʋɛrbnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Той, хто торгує вербами або вербовими патичками перед Вербною неділею.

  2. (Релігія) –

    Місце, де продають верби перед Вербною неділею; вербний базар.

  3. (Релігія) –

    Заст. Вербова гілка, патичка, яку освячують у Вербну неділю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вербник, р. вербнику, д. вербникові, з. вербник, о. вербником, м. вербникові, к. вербнику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів