Древослів

Словник Української Мови

верблюдиця

[ʋɛrbljudɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Зоологія) –

    Самка верблюда.

  2. (Ботаніка) –

    Рослинна олія, що отримується з насіння рослини верблюжа колючка (Alhagi) або інших видів родини бобових, яка використовується в народній медицині та технічних цілях.

  3. (Ботаніка) –

    Рід рослин родини бобових, до якого належить верблюжа колючка (Alhagi).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. верблюдиця, р. верблюдиці, д. верблюдиці, з. верблюдицю, о. верблюдицею, м. верблюдиці, к. верблюдице

Більше записів