1. (Про людину) Такий, що має великі розміри тіла, досить великий на зріст, товстий; кремезний.
2. (Про предмет, частину тіла тощо) Досить великий за розміром, об’ємом; великуватий.
Словник Української Мови
Буква
1. (Про людину) Такий, що має великі розміри тіла, досить великий на зріст, товстий; кремезний.
2. (Про предмет, частину тіла тощо) Досить великий за розміром, об’ємом; великуватий.
Приклад 1:
От тільки вид дитинний і ніс великуватий. Вийшов з хати й став за хвірткою.
— Франко Іван, “Мойсей”