Властивість або стан матеріалу (переважно гірської породи, металу, сплаву, будівельної суміші), що характеризується наявністю відносно великих, помітних оком зерен (кристалів, частинок) у його структурі.
У геології та петрографії — ознака гірської породи, кристалічні зерна якої мають розмір понад 5 мм (іноді понад 3 мм), що визначається умовами її формування, зокрема повільним охолодженням магми або метаморфічними процесами.
У матеріалознавстві та металургії — характеристика мікроструктури металу або сплаву, що виникає внаслідок певних умов кристалізації або термічної обробки і часто впливає на його механічні властивості.