великокнязівський

1. Стосунковий до великого князя або великої княгині, пов’язаний з ними; властивий їм.

2. Стосунковий до титулу, сану, посади або правління великого князя; такий, що належить до великокняжої влади.

3. Стосунковий до історичної доби, коли територією правили великі князі; характерний для того періоду.

Приклади вживання

Приклад 1:
Зрадів властолюбивий Святополк смерті батьковій, бажаючи захо- пити престол великокнязівський, але спочатку таїв смерть його. Та втаїти не зміг, [і] приніс до церкви Пречистої Богородиці Десятинної.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: прикметник () |