1. Стосовний до великого князя, що належить або властивий великому князю.
2. Стосовний до титулу, рангу або володінь великого князя.
3. Стосовний до історичної доби, коли правили великі князі (наприклад, Київської Русі).
великокняжий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Володар Червоної Русі, князь Данило Романович, хоч і який був ласкавий для бояр — не то що його батько, — але допомогти Їм багато не міг, зайнятий то стараннями про королівську корону, то спорами князів, що дерлись за великокняжий київський престол, а найменше забезпечуванням свого краю против нового, досі не чуваного ворога — монголів, що перед десятьма роками, мов страшна громова хмара, появилися були на східних границях Русі, в наддонських степах, і побили зібраних руських князів у страшній і дуже кровавій битві над рікою Калкою. Але з-над Калки нагло, немов наполошені хоробрістю русичів, вони вернули назад, і ось уже десятий рік минав, а про них не було нічого чути.
— Невідомий автор
Частина мови: прикметник () |