Древослів

Словник Української Мови

великогрішник

[ʋɛlɪkoɦriʃnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Релігія) –

    Людина, яка вчинила особливо тяжкий, великий гріх; тяжкий грішник.

  2. (Релігія) –

    У християнській традиції — грішник, який глибоко і щиро розкаявся та отримав прощення (часто стосується біблійних або агіографічних персонажів, таких як Марія Єгипетська, розбійник на хресті тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. великогрішник, р. великогрішника, д. великогрішникові, з. великогрішника, о. великогрішником, м. великогрішникові, к. великогрішнику

Більше записів