великодушність

Значення

1. (Психологія) –

   Властивість людини, що проявляється в здатності до благородних, самовідданих вчинків, до щедрості, милосердя та вищої терпимості, особливо стосовно тих, хто цього не заслуговує або перебуває у залежному становищі.

2. (Психологія) –

   Велика щедрість, готовність поділитися чимось цінним без очікування на відплату.

3. (Філософія) –

   Високі моральні якості, благородство духу, відсутність дріб’язковості та злопам’ятності.

Правопис та відмінювання