великодержавництво

Значення

1. (Історія) –

   Ідеологія та політика держави, яка прагне до розширення своїх територій, сфери впливу та домінування над іншими народами або державами, ґрунтуючись на вірі у власну вищість, історичну місію або особливі права.

2. (Історія) –

   Політика імперського центру, спрямована на асиміляцію, підпорядкування або ліквідацію національної ідентичності, мови та культури інших народів, особливо в складі багатонаціональної держави.

3. (Історія) –

   У конкретно-історичному контексті — офіційна ідеологія та практика Російської імперії, а згодом СРСР, що виправдовувала централізацію влади, русифікацію та гегемонію над іншими націями.

Правопис та відмінювання