величина

1. Властивість об’єкта, яка може бути виміряна або оцінена кількісно (наприклад, довжина, маса, швидкість, температура); кількісна характеристика явища або процесу.

2. Розмір, обсяг, значення чогось у порівнянні з певною мірою або з іншими подібними об’єктами; щось, що має певні розміри.

3. Важлива, видатна особа в якійсь галузі діяльності; людина, яка має великі заслуги, авторитет або вплив.

4. У математиці — будь-який об’єкт (число, вектор, функція, множина тощо), який можна кількісно характеризувати або який піддається вимірюванню.

5. У фізиці та техніці — фізична величина, тобто властивість матеріальних об’єктів або процесів, яку можна відрізнити якісно та виміряти кількісно.

Приклади:

Приклад 1:
В найбільш загальному виразі можна сказати, що кожне польське підприємство здійснює свій власний , авторський вибір щодо способу реалізації логістичних процесів залежно від таких чинників, як: 1) розмір фірми; 2) галузь, до якої фірма належить; 3) регіон чи євро регіон, де вона знаходиться; 4) широта асортименту товарів/послуг, що виробляються; 5) форма власності – державна, приватна; 6) величина (частка) закордонного капіталу; 7) форма інтернаціоналізації виробництва; 8) місце логістики в організаційно – управлінській структурі фірми; 9) рівень інформатизації в стратегічних та оперативних рішеннях; 10) термін створення та час її функціонування на ринку. Дуже часто авторські, унікальні за своєю сутністю методи, технічні та технологічні рішення, що застосовуються в логістичних процесах підприємств знаходяться під пильною охороною, оскільки трактуються як важливий чинник отримання конкурентної переваги на ринку.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Т а- ким чином, вектор прискорення можна з о- бразити у вигляді суми двох взаємно пе р- пендикулярних векторів: =∆ ∆+∆ ∆=∆ ∆+∆= →∆→∆→∆ tlimtlimtlima n tt n t 000 υυυυ ττ  .aa n  += τ Величина τa називається танген- ціальним прискоренням, яке характер изує зміну швидкості лише за величиною і на- прямлене вздовж дотичної до трає кторії. Числове значення вектора τa дорівнює: dt daa υ ττ == .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Величина na називається вектором нормального прискорення і характер изує зміну швидкості лише за напрямком. Це прискорення завжди перпендикуля рне до напрямку швидкості.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”