величночесний
[ʋɛlɪt͡ʃnot͡ʃɛsnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Релігія) –
(як титул або звертання) Належний до високопоставлених духовних осіб у православ’ї та греко-католицизмі, зокрема до єпископів, архієпископів, митрополитів; вживається перед їхнім саном або разом із займенником “Ваш” як форма ввічливого звертання.
- (Лінгвістика) –
(переносне значення) Надзвичайно шановний, поважний, гідний найвищої пошани (часто в іронічному чи саркастичному сенсі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. величночесний, р. величночесного, д. величночесному, з. величночесного, о. величночесним, м. величночеснім