1. (про манеру поведінки, вигляд) Урочисто, величаво, з почуттям власної гідності та ваги.
2. (про стиль, характер чого-небудь) Вражаюче, монументально, з відчуттям величі.
велично
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Мені здається, вона прекрасно і велично говорить про святилище муз і достойна бути проспіваною сьогодні, коли ми шануємо пам’ять трьох великих вчителів всесвіту. О якби і нам* мій Михайле, вдалося досягнути такої ж вершини доброчесностіЬ і] Подається в перекладі М. Зерова за Повним зібранням, т.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
На заходi сонце в зелених усмiшках: за мiськими левадами вже зеленiло — теж iшло, i мрiялось сонцем, за сонцем на Американський материк, тому — там океан, там велично й синьо. Так: телеграфiчнi дроти узгiр’ям i проходили на бруднi квартали мiста, там вони вище над будинки.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”
Частина мови: прислівник () |