величенний

1. (заст., поет.) Те саме, що величний — який має велич, сповнений величі; гідний поваги, захоплення; величавий.

2. (капіталізація: Величенний) Уживається як складова частина офіційного титулу високопоставлених осіб, зокрема митрополитів і патріархів у християнстві (наприклад, Блаженнійший і Величенний Митрополит, Його Величенство).

Приклади вживання слова

величенний

Відсутні