величенний
[ʋɛlɪt͡ʃɛnnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Література) –
(заст., поет.) Те саме, що величний — який має велич, сповнений величі; гідний поваги, захоплення; величавий.
- (Релігія) –
(капіталізація: Величенний) Уживається як складова частина офіційного титулу високопоставлених осіб, зокрема митрополитів і патріархів у християнстві (наприклад, Блаженнійший і Величенний Митрополит, Його Величенство).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. величенний, р. величенного, д. величенному, з. величенного, о. величенним, м. величеннім