величайко

[ʋɛlɪt͡ʃɑjko] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Власна назва українського прізвища, що походить від слова «величати».

  2. (Література) –

    (у літературознавстві) Традиційна назва одного з головних персонажів вертепу — героя-воїна, який проголошує панегірик (величання) господареві дому та його родині під час різдвяної обрядової вистави.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. величайко, р. величайка, д. величайкові, з. величайка, о. величайком, м. величайкові, к. величайку

Більше записів