вельцювання

[ʋɛlʲt͡sjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Технологічний процес обробки (випалювання) руд або металевих концентратів у спеціальних печах — вельц-печах, при якому леткі компоненти (наприклад, цинк, свинець) відокремлюються у вигляді оксидів, а залізо перетворюється на твердий залізистий залишок (клинкер).

  2. (Виробництво) –

    Власна назва конкретного промислового процесу, що застосовується в кольоровій металургії для переробки сировини, багатої на цинк та свинець, з метою їх вилучення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вельцювання, р. вельцювання, д. вельцюванню, з. вельцювання, о. вельцюванням, м. вельцюванні, к. вельцювання

Більше записів