Вельмий — уживаний у давніх українських текстах (наприклад, у «Повісті временних літ») титул вищого князівського чи боярського сановника, наближеного до правителя (аналогічно «вельможа», «вельможний»).
Вельмий — у сучасній мові вживається як складова частина власних назв, зокрема історичного топоніма «Вельмий Шлюз» (назва гідротехнічної споруди на Дніпрі в місті Запоріжжі).