вельмий

[ʋɛlʲmɪj] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Вельмий — уживаний у давніх українських текстах (наприклад, у «Повісті временних літ») титул вищого князівського чи боярського сановника, наближеного до правителя (аналогічно «вельможа», «вельможний»).

  2. (Історія) –

    Вельмий — у сучасній мові вживається як складова частина власних назв, зокрема історичного топоніма «Вельмий Шлюз» (назва гідротехнічної споруди на Дніпрі в місті Запоріжжі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я вельмию, ти вельмиєш, він вельмиє, ми вельмиємо, ви вельмиєте, вони вельмиють

Більше записів