вельможний

[ʋɛlʲmoʒnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Соціологія) –

    Який має високий соціальний статус, знатне походження, великі багатства та пов’язану з цим владу; належний або властивий вельможі; знатний, могутній, багатий.

  2. (Історія) –

    Увічливий титул або звертання до особи вищого соціального становища, зокрема до представників аристократії, високопосадовців (зараз вживається переважно історично або іронічно).

  3. (Література) –

    Пишний, розкішний, величний (про стиль життя, одяг тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вельможний, р. вельможного, д. вельможному, з. вельможного, о. вельможним, м. вельможнім

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Приклади з художньої літератури

  • Високо на замці в сю ніченьку
    Наш гетьман вельможний стояв.
    Чи він любувався на річеньку,
    Чи слухав, як дощ порощав?
    Він голову сиву схилив, як билину,
    І пильно орлом позирав на Вкраїну.
    — Кузьма Скрябін

Більше записів