веління

Значення

1. (Історія) –

   (заст.) Наказ, повеління, розпорядження вищої влади (особливо монарха, володаря) або Бога; воля, яка має обов’язкову силу.

2. (Філософія) –

   (перен., вислів) Закон, непорушна вимога, об’єктивна необхідність, якій підпорядковується щось (наприклад, “веління долі”, “веління серця”).

Правопис та відмінювання