велет

1. У давньогрецькій міфології — один з гігантів, потужних істот, що народилися від Геї (Землі) та Урана (Неба) і вступили у боротьбу з олімпійськими богами (гігантомахія).

2. У поширеному, переносному значенні — велетень, гігант, надзвичайно велика або могутня людина чи істота; втілення величезної сили.

3. У астрономії — зоря, що має надзвичайно великі розміри та світність порівняно з більшістю зір, зокрема з Сонцем (наприклад, червоний гігант, блакитний гігант).

Приклади:

Приклад 1:
Хай не в’ялять тебе марудні доки, І хай романтика твоїх вітрил Набуде швидкості казкових брил, Що ними велет кидавсь одноокий. Та чи згадаєш ти в чужих краях Поржавілий і старосвітський дах, Де огнище твоє колись палало?
— Зеров Микола, “Камена”