велеречивий
[ʋɛlɛrɛt͡ʃɪʋɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Лінгвістика) –
Який відрізняється велеречністю, багатослівністю; пишномовний, розлогий у висловлюваннях.
- (Література) –
Який має високий, урочистий стиль; патетичний, піднесений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. велеречивий, р. велеречивого, д. велеречивому, з. велеречивого, о. велеречивим, м. велеречивім