велемудрий
[ʋɛlɛmudrɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Лінгвістика) –
Надзвичайно мудрий, що володіє великою мудрістю; премудрий.
- (Історія) –
(як власна назва, істор.) Титул, що використовувався в Україні XVI–XVII століть для позначення високоосвічених, шанованих людей, зокрема ректорів Києво-Могилянської колегії (наприклад, «велемудрий ректор»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. велемудрий, р. велемудрого, д. велемудрому, з. велемудрого, о. велемудрим, м. велемудрім