велебний
[ʋɛlɛbnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Релігія) –
(у християнстві) почесний титул, що вживається перед іменем священнослужителя (зокрема священника, протоієрея) як ознака поваги до його сану.
- (Лінгвістика) –
(переносно) який викликає повагу, благоговіння; величний, гідний шанування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. велебний, р. велебного, д. велебному, з. велебного, о. велебним, м. велебнім