векторіальність

[ʋɛktoriɑlʲnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    (у математиці, фізиці, інформатиці) Властивість величини, яка характеризується не лише числовим значенням (модулем), але й напрямком у просторі; наявність векторного характеру.

  2. (Лінгвістика) –

    (у лінгвістиці, зокрема в семантиці та когнітивній лінгвістиці) Смислова характеристика дієслова або іншого предиката, що вказує на спрямованість дії, стану або процесу в просторі, часі або в абстрактній сфері (наприклад, рух до чи від чогось, зміна стану).

  3. (Інформаційні технології) –

    (у комп’ютерній графіці) Властивість зображення, створеного за допомогою математичного опису геометричних примітивів (векторів), що дозволяє масштабувати його без втрати якості, на відміну від растрової (піксельної) графіки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. векторіальність, р. векторіальності, д. векторіальності, з. векторіальність, о. векторіальністю, м. векторіальності, к. векторіальносте

Більше записів