1. У теорії графів та дискретній математиці — орієнтоване ребро графа, тобто ребро, якому приписано певний напрямок від однієї вершини до іншої; спрямоване ребро.
2. У комп’ютерній геометрії та обробці тривимірних моделей — структурний елемент полігональної сітки, що представляє собою відрізок із заданим напрямком, який з’єднує дві вершини та є стороною одного або декількох полігонів (наприклад, трикутників).