вектор-індекс

1. У комп’ютерних науках та інформатиці — спеціальний індекс, що використовується для ефективного пошуку в колекціях документів або даних, представлених у вигляді векторів (наприклад, векторних вбудовувань), який дозволяє швидко знаходити найближчі сусіди серед високовимірних векторів.

2. У математиці та обчислювальній геометрії — структура даних або алгоритм для індексації точок у багатовимірному просторі з метою прискорення пошукових запитів за подібністю (наприклад, пошуку найближчих сусідів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |