вектор-стовпець

[ʋɛktor-stoʋpɛt͡sʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Математика) –

    У математиці, зокрема в лінійній алгебрі: матриця, що складається лише з одного стовпця елементів (чисел або інших математичних об’єктів), тобто матриця розмірності n×1, де n — кількість рядків.

  2. (Інформаційні технології) –

    У програмуванні та обчислювальній математиці: одновимірний масив даних, організований у вигляді вертикальної структури, де доступ до елементів здійснюється за одним індексом, але з ним оперують як з матрицею-стовпцем.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вектор-стовпець, р. вектора-стовпця, д. векторові-стовпцеві, з. вектор-стовпець, о. вектором-стовпцем, м. векторі-стовпцеві, к. векторе-стовпцю

Більше записів