вектор-стовпчик

[ʋɛktor-stoʋpt͡ʃɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Математика) –

    Математичний об’єкт, вектор, записаний у вигляді стовпця чисел або інших елементів, де кожен елемент займає окремий рядок; стандартне представлення вектора в лінійній алгебрі для операцій множення матриць.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вектор-стовпчик, р. вектора-стовпчика, д. векторові-стовпчикові, з. вектор-стовпчик, о. вектором-стовпчиком, м. векторі-стовпчикові, к. векторе-стовпчику

Більше записів