вектор

1. Математична величина, що характеризується числовим значенням (модулем) та напрямком у просторі; зображається спрямованим відрізком прямої.

2. У біології та медицині — організм (наприклад, комаха, кліщ) або об’єкт, що переносить збудників інфекційних хвороб від одного організму до іншого.

3. У переносному значенні — основний напрямок розвитку, руху, діяльності або думки.

4. У комп’ютерних технологіях — цифрове зображення, побудоване на основі математичних описів контурів (векторна графіка), а також структура даних для зберігання послідовностей елементів.

Приклади:

Приклад 1:
На хвилі українізації М. Драй-Хмара визначив пріоритетний вектор розвитку української культури, орієнтований на вершинні здобутки європейського мистецтва, а не на соцреалістичні канони, продиктовані радянською владою. Інодумець, безкомпромісний і водночас беззахисний, він у найважчі часи гонінь на українську культуру був самим собою і в житті, і у творчості.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
Вектор 12 rrr  −=∆ , проведений з початкового положення рухомої т очки в положення її в даний момент часу, назив а- ється вектором переміщення. Щоб охарактеризувати рух матері а- льної точки, вводять векторну фізичну в е- личину – швидкість, яка характеризує не тільки швидкість руху частинки вздовж траєкторії, але й напрямок в якому рух а- ється частинка в кожний момент часу.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Вектор >< υ перейти до границі при 0t →∆ , то отримаємо в ираз для миттєвої швидкості υ рухомої матері- альної точки в момент проходження її ч е- рез положення А траєкторії: dt rd t rlim= 0t  =∆ ∆ →∆ υ . — Андієвська Емма, "Роман про людське призначення"