вексельний
[ʋɛksɛlʲnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Юриспруденція) –
Стосовний до векселя, властивий векселю, призначений для векселів.
- (Юриспруденція) –
Забезпечений векселем, пов’язаний з вексельним обігом або операціями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вексельний, р. вексельного, д. вексельному, з. вексельного, о. вексельним, м. вексельнім