вексель

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Цінний папір, що містить безумовне письмове зобов’язання векселедавця (боржника) сплатити певну грошову суму векселеодержувачу (кредитору) у зазначений строк та у визначеному місці; вид боргового зобов’язання.

2. (Історія) –

   (іст.) Грошовий документ, що підтверджував зобов’язання сплатити певну суму грошей та використовувався як засіб розрахунку або кредитування в торгівлі.

Правопис та відмінювання