вегетативний

[ʋɛɦɛtɑtɪʋnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Біологія) –

    Біол. Пов’язаний з вегетацією, тобто з ростом і життєдіяльністю організму або його частин, що не стосується функцій розмноження; рослинний.

  2. (Медицина) –

    Фізіол. Автономний, непідвладний свідомому контролю, що стосується діяльності внутрішніх органів, забезпечення життєвих функцій (про нервову систему та її діяльність).

  3. (Ботаніка) –

    Бот. Призначений для безстатевого розмноження рослин за допомогою вегетативних органів (кореня, стебла, листка) або їх частин.

  4. (Медицина) –

    Мед. Стан повної втрати свідомості та вищих психічних функцій при збереженні вегетативних функцій організму (дихання, кровообіг тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вегетативний, р. вегетативного, д. вегетативному, з. вегетативного, о. вегетативним, м. вегетативнім

Більше записів