вегетативний
[ʋɛɦɛtɑtɪʋnɪj] Прикметник
Значення
- (Біологія) –
Біол. Пов’язаний з вегетацією, тобто з ростом і життєдіяльністю організму або його частин, що не стосується функцій розмноження; рослинний.
- (Медицина) –
Фізіол. Автономний, непідвладний свідомому контролю, що стосується діяльності внутрішніх органів, забезпечення життєвих функцій (про нервову систему та її діяльність).
- (Ботаніка) –
Бот. Призначений для безстатевого розмноження рослин за допомогою вегетативних органів (кореня, стебла, листка) або їх частин.
- (Медицина) –
Мед. Стан повної втрати свідомості та вищих психічних функцій при збереженні вегетативних функцій організму (дихання, кровообіг тощо).
Правопис та відмінювання
н. вегетативний, р. вегетативного, д. вегетативному, з. вегетативного, о. вегетативним, м. вегетативнім