вегетація

1. Активний період росту та розвитку рослин, що характеризується набряканням бруньок, появою листя, цвітінням, плодоношенням; вегетативний стан, протилежний стану спокою.

2. (у ботаніці) Сукупність усіх вегетативних органів рослини (стебла, листя, кореня) або процес їхнього розвитку.

3. (переносне значення, рідко) Інтенсивне життя, бурхливий розвиток чого-небудь.

Приклади:

Приклад 1:
Там вегетація тривала впродовж цілого року, а пір року було, як у Стародавньому Єгипті, три. У жовтні — листопаді, відразу після жнив, наставала зима, яка нагадувала наш «оксамитовий сезон» у Криму.
— Невідомий автор