ведум

[ʋɛdum] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Релігія) –

    (у слов’янській міфології та фольклорі) віщун, пророк, чаклун, що володіє надприродними знаннями та здатністю передбачати майбутнє; часто асоціюється з жрецькою функцією у давніх слов’ян.

  2. (Література) –

    (у сучасному вживанні, переважно в художній літературі та фентезі) могутній маг, мудрець, носій таємних знань; архетип чарівника.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ведуми, р. ведум, д. ведумам, з. ведуми, о. ведумами, м. ведумах, к. ведуми

Більше записів