ведум

1. (у слов’янській міфології та фольклорі) віщун, пророк, чаклун, що володіє надприродними знаннями та здатністю передбачати майбутнє; часто асоціюється з жрецькою функцією у давніх слов’ян.

2. (у сучасному вживанні, переважно в художній літературі та фентезі) могутній маг, мудрець, носій таємних знань; архетип чарівника.

Приклади:

Відсутні