ведіус

1. (у давньоримській релігії) Божество, яке відповідало за молитву та обітницю; бог, що втілював силу священного слова та закляття, особливо під час звернення до вищих богів.

2. (у міфології) Одна з божественних персон, що супроводжували головного бога Юпітера (разом із Ювентасом), персоніфікація культового вигуку “Vediovis” (лат.), що міг розглядатися як “анти-Юпітер” або “малий Юпітер”.

Приклади вживання слова

ведіус

Відсутні