1. (у множині: веди) Священні тексти індуїзму, давньоіндійські релігійні твори на санскриті, що складають основу давньоіндійської філософії та релігії.
2. (у множині: веди) У слов’янській неоязичницькій (рідновірській) традиції — уявні давні священні тексти або знання, що містили б у собі мудрість прадавніх слов’ян.
3. (заст., рідко) Знак, вістка, відомість; знання, вміння (переважно у фразеологізмах, наприклад, “ні вісти, ні вести”).