вечірня

1. Вечірнє богослужіння у православній та греко-католицькій церквах, що відбувається після полудня або ввечері; одна з основних служб суточного кола.

2. Загальна назва збірки молитов, псалмів і гімнів, що читаються та співаються під час цього богослужіння.

Приклади:

Приклад 1:
то роса вечірня. Заходить сонце… Бач, уже встає на озері туман… Та ні, ще рано!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Одшукав воза на полянц і, воли пасуться панським зіллячком викоханим… З’їхав на дорогу; тоді оглянеться назад — нічого не забачив — усе застеляла мла вечірня пахучая. II Дотягнув він додому потиху, усе думаючи про пригоди людськії… На пороз і його Галя стр іла — веселим сво їм голосочком пита є; сумно в ін їй одмовля є своє слово.
— Невідомий автор

Приклад 3:
XXXI Тим часом над станцією звівся ранок, щоденна висока радість для робітників, селян і мисливців, незнаний для інших, кому відома лише щоденна вечірня туга. Він був — початок і не знав собі кінця.
— Невідомий автор