1. Насильним або різким рухом втягнути повітря або інший газ у легені.
2. Перен. Надати чомусь сили, енергії, життя; вселити, пробудити (почуття, думку, надію тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Насильним або різким рухом втягнути повітря або інший газ у легені.
2. Перен. Надати чомусь сили, енергії, життя; вселити, пробудити (почуття, думку, надію тощо).
Приклад 1:
Хворий, після інсульту, він не шкодував себе, щоб вдихнути життя в музей, щоб знов забуяв яскравими барвами його улюблений садок. Усе це було, і цій людині є за що сказати спасибі.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”